Єврейські цвинтарі в Києві закривали і руйнували: де юдеї знаходили свій останній притулок

У XIX столітті київських євреїв ховали на Звіринецькому цвинтарі, який радянська влада перетворила на Ботсад. Через сто років юдеїв стали ховати на Лук’янівці – на місці цих могил тепер стоїть хмарочос.

"Телеграф" розповідає про єврейські некрополі у Києві, які часто стирали з лиця землі.

Звіринецький єврейський цвинтар

Звіринецький єврейський цвинтар був заснований у 1798 році та через сто років закритий через переповнення. У 1930-х роках на його місці радянська влада розбила ботанічний сад, при цьому перепохованням не займалася — надгробки були зруйновані, територію засипали землею та засадили деревами. Внаслідок цього було знищено понад 20 000 поховань.

Більшість надгробків були роздроблені до щебеню і використовувалися при будівництві ботанічного саду, створення терас і доріжок. Дослідник Борис Віккерс писав: "З пам’ятників та надгробних плит єврейського цвинтаря зроблено скелі "мексиканської пустелі", де-не-де золочені написи збереглися, хоча пам’ятники повернуті лицьовою стороною до землі".

Чимало знаменитих євреїв столиці та Київської губернії було поховано на цьому цвинтарі, у тому числі представників релігійної еліти, купецтва та великих промисловців. Прах деяких із них було перенесено на Лук’янівський єврейський цвинтар.

Лук’янівський єврейський цвинтар

1894 року замість Звіринецького відкрився єврейський цвинтар на тодішній околиці Києва Лук’янівці між сучасною вулицею Юрія Іллєнка та урочищем Реп’яхів яр. Цей великий некрополь займав площу понад 25 га. Його оточував капітальний мур з арочними воротами. Тут було поховано десятки тисяч євреїв. До єврейського цвинтаря із заходу прилягав невеликий некрополь караїмів.

У 1937 році цвинтар був закритий для поховань. Під час нацистської окупації багато могил було зруйновано та осквернено. У серпні-вересні 1943 року сотні кам’яних надгробків використовували для спорудження багать, на яких спалювалися тіла вбитих у Бабиному Яру.

Ще більш варварського руйнування кладовище зазнало наприкінці 1950-х років. З 1958 року низку поховань з розореного Лук’янівського єврейського цвинтаря було перенесено на північно-західну околицю міста — Берковецький міський цвинтар. 1962 року міськвиконком офіційно ухвалив знищити найбільший єврейський некрополь. Стіну остаточно розібрали, ритуальні приміщення було знесено, більшість поховань загинула, а надгробки знищені чи пограбовані.

Сьогодні на території Лук’янівського єврейського цвинтаря збудовано хмарочос нового телевізійного апаратно-студійного комплексу. На місці караїмського цвинтаря діє спортивний комплекс. Від величезної кількості поховань залишилося кілька пошкоджених надгробків поблизу пам’ятника "Менора".

Єврейський Берковецький цвинтар

Назву Берковецький цвинтар отримав від хутора Берковець, який у 1920-х став частиною Києва. Цвинтар був створений у 1957 році та працював до 1986 року. Головний вхід розташований на вулиці Стеценка. Після офіційного закриття дозволено споріднені підпоховання. Берковецький цвинтар розташований на площі понад 15 га і є одним із найбільших некрополів на території України.

Єврейський сектор на Берковецькому цвинтарі з’явився у 1960-х роках. Після закриття єврейського Лук’янівського цвинтаря на Берковецький було перенесено низку поховань. Тому в єврейському секторі Берковецького цвинтаря розташовані мацеви з написами на ідиш та дореформеній російській мові.

Довідка: Мацева — це надгробок над єврейським похованням у вигляді вертикальної стели, на якій нанесено епітафію, рельєфне зображення.

З Лук’янівського на Берковецький було перенесено могили цадиків з династії Тверських, а також могила доктора Макса Мандельштама. Найпізніші поховання датовані 2015 роком.

Крім традиційних могильних плит, характерних для радянського періоду, на цвинтарі є поховання, на яких надгробки виготовлені у вигляді обрубаного стовбура дерева. Наприклад, могила Шнейдера Мойсея Єгудовича (помер 1989 року). Також є могильні плити з написами на івриті, але це швидше виняток, ніж правило.

Історія єврейських цвинтарів, які знищувалися як нацистами, так і радянською владою, розповідає про те, як намагалися знищити навіть саму пам’ять про цей народ. Євреї, переслідувані під час життя, також не могли знайти спокій і після смерті, і лише останніми роками їх некрополь залишився недоторканим.

Раніше ми показали, як виглядає один із найбільших єврейських цвинтарів в Україні, де поховано 20 тисяч людей. Воно знаходиться у місті Броди Львівської області.