Легендарний Іван Сірко в облозі Дюнкерка: історик розповів, чи дійсно це було

Читать на русском
Автор
Іван Сірко та облога Дюнкерка
Іван Сірко та облога Дюнкерка. Фото Вікіпедія / колаж "Телеграфу"

Саме через співзвучність прізвища барона Сіро та отамана Сірка виник такий міф

Питання участі запорожців в облозі Дюнкерка 1646 року залишається однією з найбільш інтригуючих сторінок української військової історії. Особливо цікавить дослідників можлива участь у цій кампанії легендарного кошового отамана Івана Сірка.

Про це "Телеграфу" розповів історик та журналіст Сергій Махун. Він зазначив, що, за деякими джерелами, 2 400 козаків нібито прибули до Франції морем через Гданськ (Польща) і висадилися в Кале (Франція), щоби долучитися до французького війська в боротьбі проти Іспанії. Цю ініціативу нібито підтримав сам Богдан Хмельницький, який у 1644 році зустрічався з французьким послом графом де Брежі у Варшаві.

Однак участь самого Хмельницького в бойових діях під Дюнкерком залишається сумнівною, як і версія про командування Івана Сірка цим козацьким корпусом. Польський історик Збігнєв Вуйцик категорично заперечує участь і Хмельницького, і Сірка в цій кампанії. За його твердженням, козаки, хоч і могли бути найманцями у Франції, але очолював їх не Сірко, а французький генерал Клод де Летуф, барон де Сіро.

Барон де Сіро та кошовий отаман Сірко, колаж "Телеграфу"

"З легкої руки письменника і прорадянського емігранта-афериста Ілька Борщака барон Сіро став Сірком…", — пояснив дослідник Махун.

Єдина більш-менш відома праця, яка описує участь козаків у французьких кампаніях — книга П’єра Шевальє "Війна козаків проти Польщі" (1663), — не є надійним джерелом, адже не містить документальних підтверджень і була опублікована значно пізніше подій. У французьких архівах досі не виявлено жодного прямого свідчення про перебування Сірка у Франції.

Отже, версія про участь Івана Сірка в облозі Дюнкерка виглядає радше як красива легенда, аніж історичний факт. Проте вона і далі захоплює уяву дослідників та читачів, залишаючи простір для нових відкриттів.

Раніше "Телеграф" писав про депортацію кримських татар. У роки Другої світової війни сталінський режим зберіг свою репресивну, людиноненависницьку сутність, а вранці 18 травня 1944 року розпочався черговий злочин – масова депортація кримських татар із території Кримського півострова.

OSZAR »