Навчать збивати "Шахед" і не тільки: скільки Україна може економити завдяки військовим симуляторам і чи замінять вони полігони (фото)

Кілька пострілів — і на екрані спалахує вибух. Ворожий дрон знищено. Військовий знімає VR-окуляри та усміхається: "Набагато простіше, ніж здавалося". За його плечем інструктор фіксує результат: 15 пострілів, 12 влучень, час реакції — 3,2 секунди. Ще кілька років тому такий рівень підготовки був би неможливий без витрат мільйонів гривень на боєприпаси.

"Телеграф" побував в офісі компанії PSS by Logics 7, що розробляє симулятори вогневої підготовки. У невеликому приміщенні на одній із київських вулиць можна познайомитися з майбутнім військової освіти. Тут українські вояки, зокрема, тренуються знищувати повітряні цілі без ризику для життя, але з максимальною ефективністю.

У 2022 році військові навчалися за відео на YouTube

На початку великої війни Україна вже мала симуляційні рішення для військового навчання, однак більшість із них були застарілими та не відповідали реаліям сучасних бойових дій. Ситуація змінилася, коли Україна почала отримувати від партнерів нові види озброєння. Це створило значний виклик, оскільки багато бійців взагалі не знали як користуватися такою технікою — навчалися за відеороликами з інтернету.

— Тоді ми з командою просто їздили по військових частинах. Ми хотіли зрозуміти, що їм потрібно, і як ми можемо допомогти, — говорить у розмові з "Телеграфом" операційна директорка PSS by Logics 7 Олена Душина.

Зібравши ці запити, команда зрозуміла, що потрібні сучасні віртуальні тренажери, які відповідають реальним потребам сьогодення. Саме тому українська IT-компанія переорієнтувалася на створення військових симуляторів, настільки реалістичних, що єдина відмінність від оригіналу — це відсутність смертельної небезпеки.

— Допустиме відхилення у вазі — не більше ніж 100 грамів. Усі елементи управління є повністю функціональними, як на бойовому зразку, — розповідає Душина, демонструючи точну копію американського протитанкового комплексу Javelin.

Важко повірити, що тримаєш у руках симулятор, а не справжню зброю оскільки кожна деталь і перемикач відтворені з хірургічною точністю. Така увага до деталей не випадкова — для військових критично важлива м'язова пам'ять.

— Бійці повинні тренуватися так, ніби працюють із реальною зброєю: відчувати її вагу, натискати ті самі кнопки, робити ті самі рухи, — наголошує Душина.

За п'ять років компанія підготувала на своїх сучасних системах понад 70 тисяч українських військовослужбовців. PSS by Logics 7 співпрацює з усіма навчальними центрами та родами українських військ: Повітряними силами, Сухопутними військами, Силами спеціальних операцій, Десантно-штурмовими військами та Теробороною. Їхні фахівці навіть виїжджають безпосередньо на передову для встановлення обладнання.

—У нас проходять навчання як новобранці, які лише готуються до бойових операцій, так і досвідчені військові, що вже тривалий час беруть участь у боях на різних напрямках і повертаються для підвищення кваліфікації. Серед них є й ті, хто виконував завдання в Курській області, — зазначає представниця компанії. — Також доступ до шоурумів мають цивільні представники ДФТГ (Добровольчі формування територіальних громад — ред.). Охочі записуються на навчання за графіком. Наш шоурум безплатний.

Підрозділи, з якими співпрацює PSS by Logics 7, спочатку приїжджають до шоуруму на тренування, а потім замовляють тренажери для своїх навчальних центрів або військових частин, щоб продовжити підготовку вже у себе. Це дуже важлива частина їхньої підготовки. Адже цього року було оголошено про необхідність модернізації військового навчання в Україні.

Держава економить мільярди, але могла б більше

— Якщо взяти тисячу військових, які щороку проходять підготовку на основних видах озброєння – стрілецькій зброї, ПТРК, ПЗРК тощо – держава заощаджує близько 27 мільярдів гривень на рік, — наводить статистику Душина.

Ці цифри не взяті з повітря. Наприклад, кожен постріл з NLAW коштує десятки тисяч доларів, а вартість пострілу з гармати танку Т-64 може сягати 10 000 доларів, залежно від модифікації та виробника боєприпасу. На симуляторі можна відпрацювати сотні сценаріїв без жодних витрат на реальні снаряди.

Попри це, PSS by Logics 7 наразі не має державного замовлення від Міністерства оборони. На запитання журналістки "Телеграфу", що складніше — створити точну копію Javelin чи пробити бюрократію МО, Олена Душина після паузи відповідає: "Швидше за все, бюрократія все ж таки складніша. Але, скажімо так, ці процеси плюс-мінус однакові за рівнем складності".

Компанія півтора року проходила кодифікацію — процес офіційного визнання їхньої продукції.

— Самі представники Міністерства не знали, як це правильно робити. Раніше були поодинокі кодифіковані тренажери, але як кодифікувати цілісну систему з програмним забезпеченням — такого досвіду ще не було. Ми, по суті, стали першопрохідцями, — пояснює операційна директорка.

Бюрократія у такій системі, попри все, є необхідною. І з початком повномасштабної війни, деякі процеси спростилися. Зокрема, кодифікацію для дронів чи РЕБів іноді можливо пройти всього за три місяці.

— Сподіваємося, наступного разу цей процес буде простішим. Ми вже готуємося до кодифікації нових продуктів, які зараз розробляємо, — зазначає представниця PSS by Logics 7. — Щодо закупівель — це теж складний процес, але це нормально. Уся ця процедура має бути прозорою та відповідати встановленим правилам, інакше в армію можуть потрапляти неякісні продукти. Так, це довго і не так, як у комерційних компаніях, де все значно швидше. Робота з Міністерством оборони — це дійсно складніша історія.

За словами Олени Душиної, їхня команда вже пройшла шлях, який для багатьох компаній ще тільки починається. Цей напрямок тільки розвивається, але Logics7 вже довели, що це можливо.

VR та лазери

У шоурумі можна побачити різні типи тренажерів. Одні працюють на лазерній технології, інші — у віртуальній реальності з VR-окулярами.

— Поєднання різних технологічних рішень із різних напрямків — це те, чим ми найбільше пишаємося, — розповідає Душина. — Частина наших тренажерів на базі лазерної технології, а частина — на VR. Ми їх об'єднали в одному арсеналі. Це дало можливість запропонувати рішення, які максимально відповідають сьогоднішнім потребам військових.

В арсеналі є тренажер протиповітряної оборони кулемет Browning M2 — той самий, яким під час повітряних тривог наші військові збивають російські "шахеди".

— У нас є унікальний кейс: є відео від 101-ї бригади, де з Браунінга 13-ма кулями було збито ракету. Це одиничний випадок, але дуже показовий, — ділиться директорка.

Також компанія має пістолет Макарова, Форт-17, автомат та кулемет Калашникова, снайперські гвинтівки, шведсько-британський протитанковий комплекс NLAW, різні гранатомети, переносний зенітно-ракетний комплекс класу "земля — повітря" FIM-92 Stinger, комплекс Javelin та багато іншого.

"Симулятори не замінять полігони, потрібен баланс"

У навчальному класі спостерігаємо за тренуванням. Інструктор коментує дії учня: "Результат: 89 набоїв. Трохи забагато. Давай ще раз". Система фіксує всі параметри: скільки ціль супроводжували, скільки набоїв витратили, скільки пострілів зроблено із забороненої зони. Тому командування отримує повну картину готовності бійця.

Ба більше, рівні можна ускладнювати, щоб відтворити максимально бойові умови та навіть погодні фактори, додаючи вітер, дощ, туман чи темряву.

Проте, за словами операційної директорки PSS by Logics 7, повністю відмовитися від полігонів Україні навряд чи вдасться. Вона наголошує, що поки війна триває на землі, відпрацьовувати дії необхідно саме в реальних умовах.

— Не можу сказати, що для бійця буде ефективніше провести три години у віртуальній битві, аніж годину тренуватися на полігоні. Це обов’язково поєднання обох варіантів. Для деяких видів зброї симулятори — єдиний доступний варіант тренувань. Тренування з тим же Javelin практично неможливі на полігоні. Це занадто дорого, тому віртуальні тренажери є єдиним виходом, — наголошує операційна директорка.

Крім того, тренування на полігоні мають зовсім інший психологічний та фізичний вплив. На полігоні можна побачити, що відбувається за 100 чи 200 метрів, і навіть пробігти цю відстань. У віртуальному ж просторі ви просто рухаєте ногами в коридорі, біжите умовно, без реального фізичного навантаження.

— Тут, у нас, військові тренуються в безпечних умовах, відпрацьовують м'язову пам'ять, різні сценарії та взаємодію зі зброєю і між собою на різних типах місцевості, — пояснює Олена. — Однак попрацювати зі зброєю на полігоні також важливо, адже без цього досвіду буде складно.

Щодо стрілецької зброї, все залежить від обставин. Наприклад, деякі військові перебували за кілька кілометрів від лінії фронту, і не могли тренуватися просто на відкритому повітрі. Єдиним виходом для них були тренування у підвалах, де компанія встановила свої тренажери. Тобто, в такій ситуації симулятори стають єдиним можливим варіантом. Отже, одне не виключає інше, а навпаки — формати повинні доповнювати та посилювати одне одного.

Виробництво під обстрілами

Уся продукція PSS by Logics 7 виготовляється в Україні — від проєктування до складання. На початку війни компанія працювала з підрядниками, але швидко зрозуміла: армії все потрібно "на вчора", а якість має бути ідеальною.

— Ми вирішили запустити власне виробництво повного циклу. У нас є і цехи для металообробки, і 3D-друк, і збірка, — розповідає Душина.

Відомо, що симулятори складаються з двох основних частин — "хард" (тобто залізо) і "софт" (програмне забезпечення).

Хард-частина — це повний аналог тієї зброї, на якій проходить тренування. Наприклад, це може бути NLAW, Javelin чи будь-який інший вид озброєння. Макети розробляються із металевих компонентів і з використанням 3D-друку. Софт-частина — це програма, з якою працюють військові під час тренування.

"Російські симулятори є. Але ми орієнтуємося на краще"

За словами операційної директорки PSS by Logics 7 Олени Душиної, їхня команда постійно отримує зворотний зв'язок від підрозділів, з якими співпрацює. Вони повідомляють: "З'явився новий російський дрон, літає інакше — швидше, задом, ще щось". І просять: "Будь ласка, додайте їх у симуляцію".

Одне з рішень, яке народилося безпосередньо за запитом військових — спеціальний тренажер "Дронобій" на базі дробовика.

— Ми взагалі не думали, що таке може бути. Але хлопці прийшли й сказали: "Нам потрібно. Нам поставили це на озброєння, і нам потрібен тренажер", — згадує операційна директорка.

Водночас, українські розробники не переймають досвід росіян у створенні симуляторів, хоча й усвідомлюють, що вороги також постійно рухаються у напрямку військових розробок.

— Вони, в основному, зосереджені не стільки на навчанні, скільки на створенні та виробництві зброї, але віртуальні тренажери у них є. Ми дивимось і на них, але більше орієнтуємося на міжнародні та українські розробки. Наші технології варто захищати однозначно, бо це — важливі розробки, які не повинні потрапити до рук ворога, — говорить Олена.

За межі України

Унікальний український досвід створення симуляторів "під тиском війни" зацікавив міжнародну спільноту, які й самі готуються до потенційних майбутніх конфліктів.

— Ми починаємо рухатися в напрямку міжнародної експансії — це однозначно посилить як нашу компанію, так і український досвід на міжнародному ринку, — розповідає Душина. — Ми ведемо переговори з іноземними виробниками зброї, а також з представниками різних країн. Вони приїжджають до нас, тренуються в нашому шоурумі, тестують нашу продукцію та оцінюють її можливості. Їм дуже цікавий наш досвід, оскільки ми створювали наші тренажери, можна сказати, під тиском війни

Варто зазначити, що експорт зброї з України наразі заборонений, проте його можуть дозволити вже цьогоріч. За даними Forbes Ukraine, в оборонній структурі є три сценарії, того як цей експорт може працювати у майбутньому.